пятница, 10 ноября 2017 г.

Гідрогель для зрощування переломів, заслужений винахід в хімічній промисловості. Джерело:

Біоінженери з Університету Райса створили гідрогель, який миттєво переходить з рідкого стану в полутвердий при температурі, близької до температури тіла людини, а потім руйнується з підходящою швидкістю.

четверг, 12 октября 2017 г.

Пам’ять води

У середині 60-х років минулого століття вчені однієї з лабораторій Східної Азії працювали над створенням новітньої зброї масового ураження.
Одного разу під час наради між ними виникла бурхлива суперечка, після якої усі учасники були госпіталізовані з симптомами інтоксикації. Результати розслідування причин групового отруєння стали в науковому світі справжньою сенсацією.

пятница, 1 сентября 2017 г.

1 вересня - це не лише початок осені, для кожного з Вас - це початок шляху до знань, нових відкриттів, наукового розуміння й бачення навколишнього світу

понедельник, 28 августа 2017 г.

Харківські школярі - переможці міжнародних учнівських олімпіад


 Учень Харківської гімназії № 46 імені М. В. Ломонеосова Юрій Рузін завоював бронзову медаль міжнародної олімпіади з біології









28-я Міжнародна біологічна олімпіада проходила 25-27 липня в місті Ковентрі (Великобританія). Харківський школяр був у складі збірної команди України. Команди змагалися в практичному і теоретичному турах.
Раніше, на 48-й Міжнародній фізичній олімпіаді, що проходила в Індонезії, харківські школярі також стали переможцями: учень Харківського фізико-математичного ліцею №27 Сергій Кригін завоював золоту медаль, а учениця Харківського ліцею №161 «Імпульс» Вікторія Ковальова - срібну. Всього на олімпіаді змагалися учні з 80 країн світу.


Крім того, на 58-й Міжнародній математичній олімпіаді, яка проходила в Ріо-де-Жанейро (Бразилія), також відзначилися учні Харківського фізико-математичного ліцею №27: Нго Нгок Тхай Шон і Олег Руденко стали срібними призерами, Роман Сарапін - бронзовим. Серед конкурсантів були представники 111 країн світу.

Ще раніше випускник Харківського ліцею № 89 Олександр Коломієць отримав бронзову медаль на 49-й Міжнародній хімічній олімпіаді, яка проходила з 6 по 15 липня в Бангкоку (Таїланд). В олімпіаді взяли участь 297 школярів з 76 країн світу. Україну на олімпіаді представляли 4 учні, які завоювали три срібні і одну бронзову медалі.

суббота, 11 марта 2017 г.

"Три Е" української хімії

Про здобутки та досягнення українських хіміків КлацнутиBBC.ua розповів директор Інституту загальної та неорганічної хімії Національної академії наук України Сергій Волков
Що таке "Три Е"? Це енергетика, екологія та економіка. … Потрібно завжди думати хоча б з трьох цих позицій: щоб це було енергетично недорого, щоб це було екологічно чистенько і щоб економіка країни отримувала від цього хоча б якийсь плюс, а не витрати. Найперше КлацнутиBBC.ua запитала науковця, які ключові напрямки досліджень розробляють в його інституті. За словами Сергія Волкова, таких напрямків три.

воскресенье, 19 февраля 2017 г.

Хіт-парад отриманих в 2016 році сполук, будова яких особливо красива

Хіміки, які працювали під керівництвом Тома Нігельса (Tom Nilges) з Технічного Університету Мюнхена повідомляють про перший приклад неорганічної сполуки, яка самоорганізується в подвійну спіраль. 
 Напівпровідниковий матеріал SnIP є ланцюжком йодиду олова (елементарна ланка - SnI +), переплетеного з ланцюгом фосфід-аніону (P-).

воскресенье, 29 января 2017 г.

Закон «все або нічого» (all-or-none law)

Нейрон в дії

Типовий нейрон, або нервова клітина, що складається з клітинного тіла, дендритів і аксона. Аксон зазвичай являє собою порівняно довгий відросток, що тягнеться далеко від тіла клітини і службовець тією лінією зв'язку, з до-рій сигнали від даної клітини можуть передаватися на великі відстані в ін. частини мозку і решті НС. Щоб переносити інформ. від початку до кінця аксона, більшість нейронів генерують потенціали дії (або спайки). Закон «все або нічого» відноситься до потенціалу дії, характеризуючи особливості передачі нервового імпульсу по аксону.

Згідно з цим законом, величина, форма і швидкість поширення потенціалу дії не залежать від сили подразника, який його ініціює. Ін. словами, для нейрона не має значення, чи викликає потенціал дії подразник дуже слабким (напр. легке торкання шкіри) або дуже сильним (напр., глибокий укус).

суббота, 21 января 2017 г.

Учені зав'язали молекули кельтським вузлом


Молекулярна "нитка", з якої був сформований вузол, містить 192 атоми.
Ученим вдалося зав'язати молекули в найскладніший на сьогоднішній день вузол. Про це йдеться в статті, опублікованій у журналі Science.

вторник, 10 января 2017 г.

Нобелівську премію з хімії дали за дизайн молекул

Троє хіміків розробили молекули з контрольованими рухами.

 Нобелівську премію з хімії дали за проектування і синтез молекулярних машин. Лауреатами стали француз Жан-П'єр Соваж, шотландець сер Фрейзер Стоддарт і голландець Бернард Ферінга, повідомляється на сайті премії.

Троє хіміків розробили молекули з контрольованими рухами, які можуть виконувати певні завдання.
"З точки зору розвитку науки, молекулярні двигуни зараз на тому ж етапі, що і електричний двигун в 1830-і роки. Тоді вчені показали роботу кривошипних механізмів і кілець, не знаючи, що це призведе до створення поїздів, пральних машин, вентиляторів і кухонних комбайнів", - розповіли в Нобелівському комітеті.

четверг, 5 января 2017 г.

Аромат новорічної ялинки



Одним із головних традиційних символів Нового року є новорічна ялинка. Звичай ставити в хатах ялинки прийшов в Україну із західноєвропейських країн. Ще в ХХ столітті в більшості сіл не прикрашали ялинок чи сосен. Масового розповсюдження це набуло після Другої світової війни.